Звичаї та традиції українців на сторінках повісті "Гуси-лебеді летять"

2 група дослідників "Етнографи"
Завдання: Дослідити, як на сторінках твору змальовуються народні звичаї та традиції.


Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…», неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення в дорослий період життя.
Він знайомить нас із багатьма чудовими героями, але головним героєм є дивний світ природи, ті «гуси-лебеді» душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника, а тоді ще - маленького хлопчика. Красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід Дем’ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і Люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
Вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. Ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, «щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами», з оспіваними явищами природи. Відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. І вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. У повісті Стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. Навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. Все це мало величезний вплив на самовиховання Михайлика, на талант майбутнього митця.
Висновок: Повість «Гуси-лебеді летять…» вражає до глибини душі своїм казковим, містичним світом, багато чого відкривається вперше саме після прочитання цього твору. Від прочитання твору вливається в душу такий струмінь добра і ніжності, що хочеться самому бути кращим, добрішим, чеснішим. Переймаючись настроєм повісті, серцем вклоняєшся письменнику за його слово, його науку і любов до нашої матінки-землі.

1 комментарий: